Փաթիլը

Մի անգամ մի հիանալի գիշեր փաթիլները թափվում էին։ Այդ տեսնելիս ուզում էի գնալ դուրս և պառկել ձյան մեջ և նկարել հրեշտակ , բայց չէի կարող։ Հանկարծ մայրիկը կանչեց,ասաց.

-Ինչու քնած չես։

-Ուզում եմ լսել փաթիլների ձայնը, մայրիկ , արի լսիր ինձ հետ։

-Քնիր, որ առավոտյան շուտ արթնանաս։

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s